Актуально

    На сторінках цієї книги багато Козельщан упізнають себе і своїх рідних
презентація

     29 квітня у районній бібліотеці зібралися поціновувачі й любителі художнього слова, аматори мистецтва, щоби стати учасником презентації книги нашого земляка, педагога, краєзнавця Леонтія Марченка «Слався повік, Козельщинський краю». Це видання важливе своєю історичною наповнюваністю. Не претендуючи на роль енциклопедичного довідника, книга зібрала в собі розповіді про наших земляків, про підприємства, установи, організації району, чим і є особливо цікавою і пізнавальною. Автор навіть примітку до назви зробив: «Козельщинський район в історичних нарисах та біографіях сучасників».
      На презентації були присутні голова районної ради Юрій Марченко та заступник голови райдержадміністрації Світлана Тригубенко.
   Юрій Борисович привітав присутніх із такою знаменною подією у його творчому житті - виходом такої довгожданної дати.
   Подібні події відбуваються зараз нечасто навіть в області. А Козельщина знову може похвалитися своїм черговим досягненням. Рідко можна знайти такий район, де є стільки відомих постатей, тож Козельщину можна назвати кузнею кадрів не тільки для Полтавської області, але і для України. Саме про них і йдеться у книзі.
   Козельщинська історія – невід'ємна частина історії України. Козельщани сповна розділили вопробування, що випали на долю українського народу. Своїми діями і справами вони заповнили чимало славних і яскравих сторінок у літописі малої батьківщини. Книга присвячена прекрасним землякам, які протягом останніх п'ятидесяти років були активними творцями історії краю. Адже щоб усвідомити теперішнє і заглянути у майбутнє, потрібно знати минуле витоки свого роду. Робота з історичними матеріалами непроста, вона вимагає скурпульозного ставлення до них, терпіння, здатності оцінити, проаналізувати, узагальнити.
    Автор книги вручив по одному примірнику книги центральній районній бібліотеці та раді ветеранів.
  Співавтором книги «Слався повік, Козельщинський краю» називають Івана Кравченка –відомого в районі художника. Наші Козельщинські пейзажі та портрети земляків мають яскравий, святковий вигляд і неабияк прикрашають сторінки.
   Іван Миколайович розповів про роботу з ілюстративним матеріалом. Згадував як іноді приходилося не лише фотографувати, але і обробляти старі світлини.
  Музичне і поетичне оформлення презентації забезпечили працівники районної бібліотеки, вчителі-ведучі, учасники хору районного будинку культури та педагоги дитячої музичної школи. Вокальний ансамбль викладачів ДМШ представив на розсуд присутніх прем'єру пісні на слова Л.Н.Марченка, рядки з якої і стали назвою книги: «Слався повік, Козельщинський краю!».
 
 
 
 
 
 
Книжку «Слався повік, Козельщинський краю» Леонтій Марченко завершив напередодні свого високоліття — 75-річчя від дня народження, ювілею, який у вірші-самопосвяті образно назвав магістраллю і продовженням життя. Ця солідна літературна праця стане гідним подарунком  багатьом-багатьом землякам, синам і дочкам щедрого на добро Козельщинського краю, справжнім полтавцям, які творили й нині помножують славу свого роду, талановитого й працелюбного народу вкраїнського.
      За скупими довідковими фактами приховано чимало людських доль, великі трудові зусилля й ратні подвиги земляків-полтавців, вагомі внески багатьох видатних особистостей, вихідців із благодатного Козельщинського краю, в науку та культуру, у духовний поступ українського народу й людства загалом. Про це й іде мова в цікавому публіцистичному творі Леонтія Марченка «Слався повік, Козельщинський краю» — книжці, продиктованій не тільки пам’яттю про пережите, роздумами над побаченим і сприйнятим, але й душею та серцем автора. Адже він був не просто свідком, обсерватором описуваних суспільних подій і діянь славних земляків своїх, а надзвичайно активним учасником творення історії краю, малої своєї батьківщини як невід’ємної частини великої нашої Вітчизни-України. Протягом півстоліття фахова та громадська діяльність Леонтія Никифоровича була нерозривно пов’язана з різними сферами суспільного життя Козельщини, насамперед із освітою, де він тривалий час — протягом 35 років — очолював районний профспілковий комітет. Тому його мемуари – це щиросердна розповідь, багата фактами про найважливіше, що залишило хвилюючий слід у пам’яті й може бути цікавим та повчальним для нащадків.
      Книжку відкриває історична довідка про Козельщинський район як адміністративну одиницю — у березні цього року відзначалося його 90-річчя. Далі автор описує здобутки агропромислового комплексу, торгівлі та сфери обслуговування, галузей освіти й культури, охорони здоров’я, районної преси. Важливо, що поряд з історичними матеріалами (наприклад, про партійні й радянські органи, колгоспи та радгоспи) мемуарист досить широко подає нові, сучасні відомості (про теперішню районну адміністрацію, про фермерські господарства тощо). Очевидно, читача зацікавить багатий фактаж, зокрема перелік керівників різних рівнів у певний час, прізвища провідних спеціалістів і знаних виробничників, усіх тих, хто причетний до розвою й уславлення Козельщинського краю. Звичайно ж, не залишено поза увагою видатних учених і письменників, відомих як в Україні, так і за її межами. Це, передусім, славетний математик академік Михайло Остроградський, визначні письменники Андрій Головко та Олесь Гончар.
       Але зі щирою любов’ю та шаною описує Леонтій Марченко й тих своїх земляків, плідна праця яких здобула визнання трудових колективів у межах району та області. Серед останніх — лікарі, медсестри, вчителі, господарські керівники, журналісти та ін. Численні читачі мемуарів «Слався повік, Козельщинський краю» з приємністю знайдуть у книжці згадку про свою (чи своїх рідних і друзів) причетність до здобутків отчого краю. Я, для прикладу, у матеріалі про рідну Мануйлівську середню школу з великим хвилюванням прочитав теплі слова про своїх перших учителів, серед яких був і мій батько Семен Митрофанович, про класного керівника у старших класах, учительку української мови та літератури Віру Дмитрівну Корецьку, про директора школи, незабутнього Олексу Федоровича Логвиненка, який вручав атестат про закінчення школи зі срібною медаллю. А в розділі про районну пресу мене вразив факт випуску в 2008 році 10-тисячного номера газети, що має зараз назву «Козельщинські вісті». Редакція колишньої її попередниці «За честь Батьківщини» свого часу відзначила мене, школяра, на літературному конкурсі за вірш «Тобі, патріоте» грошовою премією. Гадаю, що багато хто віднайде у книжці Леонтія Марченка окремі сторінки своєї біографії, діяльності своєї в контексті славної історії одного з куточків чарівної нашої Полтавщини — Козельщинського району.
       Цінним є супровід авторської розповіді численними світлинами — знімками як окремих згадуваних осіб, так і колективних зібрань, фрагментів певних заходів.
      Наприкінці передмови до, безумовно, вартісної краєзнавчої праці хочу звернути увагу її майбутніх читачів на притаманну авторові, нашому талановитому землякові, любов до рідної мови, до літератури, особливо поезії. Леонтій Никифорович є автором слів до величальної пісні, назва якої дала ім’я й оригінальній книжці спогадів. Приспів патріотичного гімну, який так промовисто підтверджує можливість називання цього пісенного жанру славнем, наводжу повністю:
Слався повік, Козельщинський краю,
Що нас однією сім’єю зріднив.
Герб наш в гілках із зеленого гаю,
Як символ народу, навік встановив. 
До речі, авторові наведених слів належить і створення згаданого в тексті герба.