Новини

Стягнення аліментів

55c43d0fdb4e12667d6f0f9801775b444e7738a7 500x317

Обов’язок батьків утримувати своїх дітей

              Обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.
            Аліменти можуть сплачуватись добровільно, або ж стягуватись примусово. 28 серпня 2018 року набув чинності Закон України від 03.07.2018 № 2475, спрямований на посилення захисту права дитини на її належне матеріальне утримання з боку батьків. Цей документ вносить зміни до Сімейного кодексу України та низки інших нормативних документів, що врегульовують порядок стягнення аліментів.
          Розглянемо ключові аспекти цих змін. Основні зміни, прийняті в 2018 році, полягають в наступному:
•    аліменти відтепер є власністю дитини. Це значить, що отримувач має право на отримання та розпорядження ними лише в інтересах та від імені дитини. По досягненню 14 років дитина має право самостійно розпоряджатися аліментами;
•    отримувач аліментів, з яким проживає дитина, має право самостійно обрати спосіб їх стягнення (раніше це було за рішенням суду): фіксована грошова сума чи певний відсоток від доходу платника аліментів; при визначенні суми аліментів враховується стан здоров’я дитини, матеріальне положення платника аліментів та його стан здоров’я, наявність у платника аліментів додаткових виплат (аліментів, утримання членів сім’ї), матеріальне положення того, з ким проживає дитина;
•    на суму аліментів може вплинути доведене існування у платника рухомого та нерухомого майна, вартісні покупки платника (більше 10-кратного розміру прожиткового мінімуму), якщо вони не відповідають офіційним доходам та платником аліментів не вказано джерело походження коштів за такі покупки;
•    дитина має право на виділ частки майна у натурі у спільній частковій власності батьків або отримання грошової компенсації.
          Встановлено окремі правила щодо виїзду дитини за кордон з батьками:
•    у разі, якщо дитина виїздить закордон з тим з батьків, з яким вона проживає, терміном до 1 місяця для оздоровлення для відпочинку, лікування, участі у змаганнях, мистецьких, туристичних, спортивних заходах, то відтепер не треба отримувати згоду іншої сторони. Достатньо тільки повідомити рекомендованим листом про мету та час такої поїздки. Якщо ж інша сторона має заборгованість з виплати аліментів (4 місяці або 3 місяці, якщо дитина тяжко хвора), не виконує свої батьківські обов’язки, то її дозволяється й не інформувати. В останньому разі необхідна довідка про наявність такої заборгованості від державної виконавчої служби або приватного виконавця;
•    у разі, якщо дитина виїздить закордон з платником аліментів, наприклад, з батьком, з яким вона не проживає, то батько має звернутися до матері з рекомендованим листом щодо дозволу на виїзд. Мати, у разі, якщо не заперечує, має надати нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини. При перетині кордону батькам необхідно мати рішення суду або органів опіки та піклування, що містить визначене місце проживання дитини, підтвердження мети і термінів виїзду (квитки, довідка медичного чи спортивного закладу тощо), нотаріально завірений дозвіл одного з батьків (якщо виїзд на термін більше 1 місяця або якщо виїзд відбувається з тим з батьків, з ким дитина не проживає).
                Аліментами з 14 років має право розпоряджатися дитина.При виплаті чи примусовому стягненні аліментів не має значення, чи перебували батьки в шлюбі.
              У разі порушення строків сплати аліментів: сплачується неустойка (пеня) за кожний день прострочення – 1% за кожний день прострочення до дня погашення заборгованості чи дня прийняття судом рішення про стягнення, але не більше 100% суми заборгованості; за перевищення терміну несплати в 1 рік накладаються штрафи (див. нижче).
               У разі несплати аліментів протягом 6 місяців (3 місяці – якщо дитина інвалід або тяжко хвора) боржник включається до спеціального реєстру.
            І з цього часу він тимчасово позбавлений:
•    права виїду за кордон;
•    права керування автомобілем;
•    права на використання зброї;
•    можливості перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження;
•    можливості нотаріального посвідчення будь-яких угод, які спрямовані на відчуження майна;
•    як засновник юридичної особи продати чи іншим способом відчужити свою частку в статутному капіталі.
                Також заборонена реєстрація права власності на майно, якщо відповідно до поданих документів, майно відчужене неплатником аліментів. Це важливий аспект навіть для тих, хто не пов’язаний з аліментами: при придбанні нерухомості чи автомобіля тепер треба вимагати від продавця підтвердити його відсутність у Єдиному реєстрі боржників по аліментах.
               У статті 189 Сімейного кодексу України передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
              Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Основною перевагою цього способу сплати аліментів є можливість примусового виконання такого договору. У разі недотримання умов укладеного договору платником аліментів той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. У такому разі аліменти будуть стягуватись з платника примусово у порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження», у розмірі, передбаченому договором, без звернення до суду.

              Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями? Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. Також з цього чи будь-яких інших юридичних питань звертайтесь для отримання правової допомоги до відділу “Козельщинське бюро правової допомоги”, яке знаходиться за адресою: смт. Козельщина, вул. Остроградського,75/15; тел.: (05342) 3-14-40.  Прийом громадян щоденно з 09.00 до 18.00  без перерви. Субота, неділя — вихідні дні.

Відбулася чергова 29 сесія районної ради сьомого скликання.

         9 серпня 2019 року відбулася чергова 29 сесія районної ради сьомого скликання. На сесії було розглянуто ряд важливих питань,  а саме: затверджено звіт про виконання районного бюджету за перше півріччя 2019 року, про прийняття міжбюджетних трансфертів до районного бюджету на 2019 рік, про внесення змін до показників районного бюджету на 2019 рік, затверджено районну програму фітосанітарних заходів щодо боротьби з амброзією полинолистою та ліквідації регульованих шкідливих організмів на території Козельщинського району Полтавської області на 2019 – 2023 роки.

        Також депутати затвердили Фінансовий план Комунального некомерційного підприємства «Козельщинська центр первинної медико-санітарної допомоги» на 2020 рік, внесення змін до Фінансового плану даного підприємства на 2019 рік та передали приміщення Павлівського ФАПу з балансу КНП «Козельщинський ЦПМСД» на баланс Козельщинської ОТГ.

             Надано дозволи на: списання двох технічно непридатних автомобілів УАЗ, які знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Козельщинська центральна районна лікарня»; безоплатну передачу автомобіля «Опель Комбо» з балансу КНП «Козельщинська ЦРЛ» на  баланс КНП «Козельщинський ЦПМСД»; безоплатну передачу на умовах договору позички приміщень КНП «Козельщинська ЦРЛ» комунальній установі «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради (продовжено оренду); передачу у безоплатне тимчасове користування на умовах договору позички приміщення колишнього дитячого відділення КНП «Козельщинська ЦРЛ» для розміщення Козельщинського райвійськкомату; оголошення конкурсу на оренду частини приміщень будівлі колишньої ЦРЛ та будівлі в с.Підгорівці КНП «Козельщинська ЦРЛ»; видано спеціальний ордер на службове житлове приміщення (однокімнатну квартиру) лікарю – офтальмологу КНП  «Козельщинська ЦРЛ» Троценко Інні Володимирівні.

           Затверджено план роботи Козельщинської районної ради на друге півріччя 2019 року.

           Прийнято звернення депутатів Козельщинської районної ради до нового Президента України з приводу необхідності забезпечення належної підтримки медичних закладів, які реформуються в рамках відповідних пілотних проектів. Дане звернення прийнято уже повторно, поскільки відповідні вищі органи влади не відреагували належним чином на перше.

             На пленарному засіданні були присутні виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Віталій Петрович Гордієнко, перший заступник Козельщинського та Новогалещинський селищні голови, сільські голови, керівники управлінь та відділів райдержадміністрації, керівники організацій, підприємств та установ району, представники акредитованих ЗМІ. 

 

 

Проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (щодо децентралізації влади)

 

img155-1

Додаток

Проект

Вноситься Президентом України


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до Конституції України
(щодо децентралізації влади)


Верховна Рада України постановляє:


І. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № ЗО, ст. 141) такі зміни:

1)     статті 118, 119, 132, 133, 140 - 144 викласти в такій редакції:

«Стаття 118. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти.

Префекта призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України у порядку, визначеному законом.

Строк перебування префекта на посаді в одній адміністративно- територіальній одиниці не може перевищувати трьох років.

Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.

Стаття 119. Префект на відповідній території:

1)    здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування в порядку, установленому законом;

2)    координує та спрямовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України;

3)      забезпечує виконання державних програм;

4)    здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

 

Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.

Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на принципах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації влади, повсюдності місцевого самоврядування, збалансованості розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.

Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

Сукупність громад на відповідній території складає район.

Сукупність районів на відповідній території складає регіон.

Області, Автономна Республіка Крим є регіонами України.

Особливий статус міст Києва та Севастополя визначаються окремими законами.

Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх жителів у порядку, визначеному законом.

Стаття 140. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.

Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування громади.

Органами місцевого самоврядування громади є рада громади та її виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними раді, що їх утворила.

Районна, обласна рада є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.

Районна, обласна рада утворює виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними раді, що їх утворила.

Порядок утворення виконавчих органів місцевого самоврядування громади, району, області визначається законом.

 

Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

Стаття 141. До складу ради громади, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями відповідної громади (громад).

Порядок обрання депутатів районних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом.

Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, районної, обласної ради визначаються Конституцією і законом.

Чергові вибори депутатів усіх рад громад, районних, обласних рад, голів громад призначаються Центральною виборчою комісією та відбуваються останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, депутатів районної, обласної ради призначаються Центральною виборчою комісією та проводяться не пізніше 120 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради.

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, депутатів районної, обласної ради не призначаються, якщо з дня дострокового припинення повноважень голови громади, ради громади, районної, обласної ради до відповідних чергових виборів залишається менше 180 днів.

Районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради.

Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, районної, обласної ради визначаються законом.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:

1)  земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади;

2)  місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Об'єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету.

 

Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.

Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і

служби.

Стаття 143. Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядувань громади відповідно до закону:

1)     управляє майном, що є в її комунальній власності;

2)      затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;

3)    затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;

4)      приймає рішення щодо місцевих податків і зборів;

5)      забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;

6)    утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;

7)    вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

Обласна, районна рада:

1)    затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання;

2)    затверджує регіональну програму соціально-економічного та культурного розвитку області і контролює її виконання;

3)      вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції.

Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.

Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, передає органам місцевого самоврядування відповідні

 

об'єкти державної власності. Такі повноваження можуть бути відкликані з підстав і в порядку, що визначені законом.

Органи місцевого самоврядування громади, районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.

Стаття 144. Територіальні громади, органи місцевого самоврядування відповідно до закону ухвалюють акти місцевого самоврядування, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти місцевого самоврядування можуть бути скасовані в судовому порядку за поданням префекта з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.»;

1)      пункти 29 частини першої статті 85 викласти в такій редакції:

«29) утворення і ліквідація, встановлення і зміна меж районів і областей; найменування і перейменування поселень, районів, областей;»

2)      пункти ЗО частини першої статті 85 виключити;

3)      пункт 13 частини першої статті 92 викласти в такій редакції:

«13) засади адміністративно-територіального устрою України;»;

4)    в пункті 9 частини першої статті 116 після слова «інших» доповнити словом «центральних»;

5)   в статті 120 після слова «центральних» в усіх випадках виключити слова «та місцевих»;

6)      назву розділу IX викласти в такій редакції:

«Розділ IX. Адміністративно-територіальний устрій України»;

7)    розділ XV «Перехідні положення» доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:

«17. Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)»:

1)    наступні чергові місцеві вибори проводяться в останню неділю жовтня 2020 року;

Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2020 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2020 року;

2)    Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних

 

адміністрацій до призначення Кабінетом Міністрів України відповідних префектів, але не пізніше 26 жовтня 2021 року;

3)     до призначення префекта його повноваження здійснює голова відповідної місцевої державної адміністрації;

4)      обласні ради можуть створювати виконавчі органи з 1 січня

2026 року.»

II. Прикінцеві та перехідні положення

1.      Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2.      З набранням чинності цим Законом одне або декілька поселень (сіл, селищ, міст) з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі і в порядку, визначених законом.


Голова

Верховної Ради України

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо територіальної організації влади)»




з/п

Чинна редакція

Запропоновані законопроекті ом зміни

1.

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

2.

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

29) утворення і ліквідація, встановлення і зміна меж районів і областей; найменування і перейменування поселень, районів, областей;

3.

ЗО) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

Виключити

4.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

5.

13) територіальний устрій України;

13) засади адміністративно-територіального устрою України;

6.

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

7.

Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Стаття 118. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти.

 

 

 

 

8.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та

Севастополі визначаються окремими законами України.

Виключити

9.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Виключити

10.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Префекта призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України у порядку, визначеному законом.

11.

Відсутня

Строк перебування префекта на посаді в одній адміністративно- територіальній одиниці не може перевищувати трьох років.

12.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний, підзвітний та підконтрольний Кабіпетові Міністрів України.

13.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Виключити

14.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Виключити

15.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Виключити

16.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану

Виключити

 

 

відповідь.

 

17.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Виключити

18.

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

Стаття 119. Префект на відповідній території:

19.

1)    виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4)    підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5)  звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6)  взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7)    реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

1)    здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування в порядку, установленому законом;

2) координує та спрямовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України;

3)  забезпечує виконання державних програм;

4)  здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

20.

Відсутня

Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає

 

 

 

акти, які є обов'язковими на відповідній території.

21.

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

22.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та—місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади визначаються

Конституцією і законами України.

23.

Розділ ЕХ.

Територіальний устрій України

Розділ IX. Адміністративно-територіальний устрій України

24.

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на принципах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації влади, повсюдності місцевого самоврядування, збалансованості розвитку адміністративно- територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

25.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.

26.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська,

Виключити

 

 

Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

 

27.

Відсутня

Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.

Сукупність громад на відповідній території складає район.

Сукупність районів на відповідній території складає регіон.

Області, Автономна Республіка Крим є регіонами України.

Особливий статус міст Києва та Севастополя визначаються окремими законами.

Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх жителів у порядку, визначеному законом.

28.

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 140. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.

29.

Відсутній

Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади.

 

зо.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Виключити

31.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування громади.

Органами місцевого самоврядування громади є рада громади та 'її виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними раді, що їх утворила.

32.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Районна, обласна рада є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.

Районна, обласна рада утворює виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними раді, що їх утворила.

33.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Виключити

34.

Відсутній

Порядок утворення виконавчих органів місцевого самоврядування громади, району, області визначається законом.

35.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

36.

Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк

Стаття 141. До складу ради громади, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями відповідної громади (громад).

 

 

повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Порядок обрання депутатів райопних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом.

Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, районної, обласної ради визначаються Конституцією і законом.

37.

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Чергові вибори депутатів усіх рад громад, районних, обласних рад, голів громад призначаються Центральною виборчою комісією та

відбуваються останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, депутатів районної, обласної ради призначаються Центральною виборчою комісією та проводяться не пізніше 120 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради.

38.

Відсутня

Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, депутатів районної, обласної ради не призначаються, якщо з дня дострокового припинення повноважень голови громади, ради громади, районної, обласної ради до відповідних чергових виборів залишається менше 180 днів.

 

 

 

 

39.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Виключити

40.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради.

41.

Відсутня

Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, районної, обласної ради визначаються законом.

42.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:

1)земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади;

2)  місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

43.

Відсутня

Об'єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету.

Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування,

 

 

 

спричинені рішеннями органів державної влади.

44.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

45.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, іцо виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Виключити

46.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності;

Стаття 143. Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону;

1) управляє майном, що є в її комунальній власності;

47.

затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;

затверджують бюджети відповідних адміністративно- територіальних одиниць і контролюють їх виконання;

2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;

3)    затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;

48.

встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;

4) приймає рішення щодо місцевих податків і зборів;

 

 

 

 

49.

забезпечують проведення місцевих референдумів та

реалізацію їх результатів;

5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;

50.

утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;

6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;

51.

вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

52.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання;

затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання;

вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласна, районна рада:

1)   затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання;

2)    затверджує регіональну програму соціально-економічного та культурного розвитку області і контролює її' виконання;

3)  вирішує інші питання, віднесені законом до її' компетенції.

53.

Відсутній

Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.

 

 

 

Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Такі повноваження можуть бути відкликані з підстав і в порядку, що визначені законом.

54.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Виключити

55.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування громади, районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.

56.

Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 144. Територіальні громади, органи місцевого самоврядування відповідно до закону ухвалюють акти місцевого самоврядування, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

57.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Акти місцевого самоврядування можуть бузи скасовані в судовому порядку за поданням префекта з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.

 

58.


Розділ XV


ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ


59.


Відсутній

 

Розділ XV

 

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

17. Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)»:

1)   наступні чергові місцеві вибори проводяться в останню неділю жовтня 2020 року;

Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2020 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2020 року;

2)   Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення Кабінетом Міністрів України відповідних префектів, але не пізніше 26 жовтня 2021 року;

3)   до призначення префекта його повноваження здійснює голова відповідної місцевої державної адміністрації;

4)         обласні ради можуть створювати виконавчі органи з 1 січня 2026 року.


 

Нові правила отримання житлової субсидії на 2019 рік

Subsydii

Хто має право на отримання комунальної субсидії в 2019 році ?

Згідно законодавству України право на отримання державної субсидії мають сім’ї, чиї витрати на оплату житлово-комунальних послуг (в межах встановлених норм споживання та з урахуванням пільг) перевищують розмір обов’язкового відсотка платежу. Сума платежу для кожного домогосподарства визначається індивідуально і залежить від сукупного доходу сім’ї.

Постановою Кабінету Міністрів № 319 від 27.04.2016 внесено зміни до порядку надання пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Одним з нововведень уряду є пропозиція тимчасової відміни пільг на квартиру. Таким чином, на період отримання субсидії громадянам, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, вони нараховуватися не будуть. Проте, розрахунок субсидії буде проводитися з урахуванням пільг на сплату послуг і обсяг обов’язкового платежу за послуги ЖКГ буде залежати виключно від доходів сім’ї.

Житлово-комунальна субсидія оформляється на одного з зареєстрованих членів домогосподарства (сім’ї), на ім’я якого відкрито особові рахунки на оплату комунальних послуг. Решта членів домогосподарства для призначення субсидії повинні підтвердити свою згоду на доступ і обробку персональних даних. Квартиронаймачі, які сплачують комунальні послуги відповідно до договору оренди, також мають право на надання субсидії.  

Хто не має права на комунальну субсидію?

Через нові правила нарахування житлово-комунальних компенсацій в 2019 році право на отримання субсидії втратили наступні категорії громадян:
•    орендодавці, які не задекларували доходи від здачі майна в оренду
•    особи, які вчинили одноразову покупку або оплатили послуги вартістю понад 50 тисяч гривень
•    володарі автомобілів, з дня випуску яких пройшло менше 5 років. Виняток становлять мопеди або машини, видані соцорганами
•    особи, які протягом 12 місяців перед зверненням за субсидією отримали спадщину або іншим законним спосіб набули право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб
•    боржники з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума заборгованості яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень)
•    власники житлових приміщень з великою квадратурою: площа квартири перевищує 120 кв. метрів, а будинку — 200 кв. м. Обмеження не поширюється на дитячі будинки сімейного типу, прийомні та багатодітні сім’ї
•    особи працездатного віку, які не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку в Центрі зайнятості як безробітні. Таким громадянам органи УСЗН автоматично зараховують в дохід три прожиткові мінімуми, що істотно знижує ймовірність нарахування субсидії.

Як отримати житлово-комунальну субсидію? Процедура оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення  за місцем реєстрації заявника (орендарі — за місцем проживання). Призначення субсидії здійснюється на підставі заяви та декларації. Документи можуть бути подані особисто або надіслані поштою. Крім того, в Україні працює система онлайн-оформлення субсидій.

Міністерство соціальної політики України оприлюднило інформацію про спрощення порядку надання субсидій. Згідно із заявою українського Уряду, таке рішення прийнято у зв’язку з регулярним підвищенням тарифу на житлово-комунальні послуги (зокрема — на газ, холодну і гарячу воду, електроенергію та теплопостачання). Вам буде потрібен наступний перелік документів для отримання субсидії (оновлений список):
•    заява на субсидію
•    при наймі житла — договір оренди
•    декларація про доходи.

           На який термін призначається житлова субсидія? Комунальна субсидія надається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців і розраховується:
•    на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня
•    на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня

Перепризначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон для деяких категорій субсидіантів здійснюється виключно після надання нових заяв і декларацій.

Про які зміни в сім’ї необхідно повідомити в соцзабез? Відповідно до закону, одержувач субсидії зобов’язаний повідомити орган соціального захисту населення про будь-які зміни в родині, будь то зміни в складі мешканців, соціального статусу, джерела доходів, модифікації переліку одержуваних ЖКГ послуг або умов їх надання, а також про придбання товару або оплати послуг на суму понад 50 000 гривень. Інформування органу соцзахисту про зміни, що сталися відбувається у встановлений Законом термін (один місяць), шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява та декларація.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями? Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. Також з цього чи будь-яких інших юридичних питань звертайтесь для отримання правової допомоги до відділу “Козельщинське бюро правової допомоги”, яке знаходиться за адресою: смт. Козельщина, вул. Остроградського,75/15; тел.: (05342) 3-14-40.  Прийом громадян щоденно з 09.00 до 18.00  без перерви. Субота, неділя — вихідні дні.

 

Право на виконання рішення суду

 

dee7ab9-rishennia-sudu2

        Право на виконання рішення суду

Суд ухвалив рішення на вашу користь, що тепер робити, як його виконати? Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції). Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення. Рішення суду – це акт, ухвалений іменем України, яким закінчується розгляд справи в суді. Судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили, тобто після апеляційного розгляду справи або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Судове рішення може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Якщо боржник відмовляється виконувати рішення добровільно, необхідно звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого листа. Слід знати, що для того, щоб звернути рішення суду до примусового виконання спочатку потрібно отримати виконавчий лист. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий лист.

Виконавчий лист обов’язково має містити:
1) назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала;
2) дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника - фізичної особи;
4) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;
5) резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Що робити із виконавчим листом? По-перше, звернутися із заявою до державної виконавчої служби або приватного виконавця. Важливо знати, що виконавчий лист може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років. Знайти потрібний підрозділ державної виконавчої служби: https://minjust.gov.ua/str_ust_der. Обрати приватного виконавця: https://erpv.minjust.gov.ua.

 Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом – Законом України «Про виконавче провадження». На сьогоднішній час діє інститут приватних виконавців. Відтепер виконати рішення суду можна легко, зручно, без черг. Які рішення може виконувати приватний виконавець? Усі, крім рішень: 1) про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування; 3) за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) про виселення та вселення фізичних осіб; 8) за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) про конфіскацію майна.

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Що робити, якщо виконавець недобросовісно виконує рішення ? Якість виконання рішення – пріоритет Міністерства юстиції. Для нас важливо, аби усі рішення суду виконувалися вчасно, якісно та у повному обсязі.
Скаргу на державного виконавця можна подати до: начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець: https://minjust.gov.ua/str_ust_der Міністерства юстиції: 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13. або суду.
Скаргу на приватного виконавця можна подати до Міністерства юстиції або суду.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. Також з цього чи будь-яких інших юридичних питань звертайтесь для отримання правової допомоги до відділу “Козельщинське бюро правової допомоги”, яке знаходиться за адресою: смт. Козельщина, вул. Остроградського,75/15; тел.: (05342) 3-14-40.  Прийом громадян щоденно з 09.00 до 18.00  без перерви. Субота, неділя — вихідні дні.