На вівтар Незалежності покладене життя  ще одного  нашого земляка

      Костянтин РомаБіда не ходить одна. Козельщинський край ще не встиг оговтатися після страшної втрати — загибелі 21-річного бійця АТО Сергія Гладкого з Юрок, як чорним птахом прилетіла ще одна вбивча звістка: 8 серпня внаслідок обстрілу позицій українських військ під Маріуполем загинув наш земляк Костянтин Рома. Йому теж виповнився 21 рік. За інформацією штабу АТО, військовий отримав кульове поранення у живіт під час ворожої провокації із застосуванням гранатометів та стрілецької зброї поблизу села Водяного Волноваського району Донецької області (Приморський напрямок).
     Костянтин Рома родом із Козельщини. На захист своєї Батьківщини юнак став у 2014 році, тоді йому було 18 років. Розпочав свою військову кар’єру у службі правопорядку «Сармат», у 2016 році кілька місяців служив у військовій комендатурі міста Покровська. З лютого 2017 року юний і відважний воїн служив за контрактом у 9-му окремому мотопіхотному батальйоні «Вінниця» 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Костянтин пройшов не одну ротацію, але, на жаль, саме ця стала для нього останньою. Удома його чекали прийомні батьки, сестри, дружина та восьмимісячний син.
     Костянтина поховали у м. Покровську на Донеччині 11 серпня. Провести в останню путь молодого героя прийшли бойові побратими, представники місцевої влади, громадські активісти, жителі міста. Попрощатися з героєм-земляком приїхав і перший заступник голови Козельщинської РДА Олександр Троцький. Він запевнив, що родина загиблого завжди відчуватиме підтримку з боку місцевої влади, а всі ми пам’ятатимемо його подвиг.
    — Дякуючи таким хлопцям, як Костя, ворог ніколи не поставить нас на коліна, — упевнений Валерій Беляєв, комісар Покровсько-Ясинуватського ОМВК.
    — Він був надто чесним і віддав своє життя за Україну, щоб усі ми жили і були щасливими, — говорить прийомна мама Костянтина, Любов Рома.
    Бойові побратими Костянтина розповідають, що він був життєрадісною, позитивною людиною, надійним другом і патріотом України, хорошим бійцем.
     Загиблого воїна люди проводжали в останню путь, стоячи на колінах. Костянтина Рому поховали на Алеї Слави центрального кладовища м. Покровська.
    Іще одне життя покладене на вівтар нашої Незалежності. Тож нехай це не буде марним; нехай пам’ять про нашого захисника-героя вічно живе у наших вдячних серцях. І головне — бережімо і відстоюймо те, за що загинув Костянтин Рома: нашу українську землю, нашу Незалежність, нашу Україну.
 
kostyantyn-roma 1
 
 
СЛАВА ГЕРОЮ І ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!!! Два роки тому в бою на Донбасі загинув наш земляк Руслан БАТИР
20170731 100007

Вшанувати пам’ять загиблого Героя на його могилу прийшли рідні та друзі, військові та керівники Козельщинського району і селищної ради.

      Два роки тому, 31-го липня 2015 року, в жорстокому бою під селом Андріївка Донецької області, захищаючи Україну від ворога, загинув наш земляк рядовий БАТИР Руслан Іванович.    
       В річницю його смерті вшанувати пам’ять Героя на його могилу в смт. Нова Галещина прийшли рідні та друзі, голова Козельщинської районної ради Юрій Марченко, заступник голови районної держадміністрації Світлана Тригубенко, голова селищної ради Світлана Самсонова, офіцери Козельщинського районного військового комісаріату.
        Після покладання квітів та хвилини мовчання Юрій Марченко та Світлана Тригубенко подякували матері Героя Наталії Миколаївні Приходько за виховання справжнього патріота України, який віддав своє життя захищаючи нашу Вітчизну та всіх нас.
20170731 09593120170731 095934
 
20170731 095939  20170731 102049
 
                    20170731 102243

       Руслан, ми тебе ніколи не забудемо! ГЕРОЮ СЛАВА І ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
 
 
 
 
 
 
                       В останню путь провели ще одного земляка — героя АТО


          Світла сонячна субота 22 липня у селі Юрках була затьмарена сумом і слізьми сотень людей, які зібралися на одній із вулиць села біля будинку сім’ї Гладких. Їх привела сюди сумна звістка про загибель захисника України, воїна-героя Сергія Гладкого.

 

           21-річний молодший сержант Сергій Гладкий родом із села Юрків. Тут виріс, закінчив школу, потім навчався у ПТУ. Останнім часом мешкав у селі Страбичовому Мукачівського району (Закарпаття), звідки родом його мати. АТО Сергій Гладкий 1
   За інформацією представника Козельщинського районного військового комісаріату підполковника Віктора Крука, три роки юнак виконував бойові завдання у зоні АТО — з червня 2014 року призваний у ЗСУ Мукачівським ОМВК Закарпатської області, 24 липня добровольцем пішов на фронт. 
   Сергій Вікторович Гладкий, 27.10.1995 року народження, — позивний «Сіріус», командир 2 гірсько-піхотного відділення 2 гірсько-піхотного взводу 3 гірсько-піхотної роти 1 гірсько-піхотного батальйону військової частини А1556, 128 гірсько-піхотної бригади, від початку служби до вересня 2014 року пройшов Леніно, Георгіївку, Родаково Лутугінського району Луганської області, де прикривав «дорогу життя» до Луганського аеропорту. З вересня до грудня 2014 року знаходився на ВОПі у Станиці Луганській. У 2015 році виконував завдання на Дебальцівському напрямку. Із березня до грудня 2016 року обороняв околиці селища Невельського під Красногорівкою.АТО Сергій Гладкий 2
      До сьогоднішнього дня, починаючи з травня 2017 року, обороняв смт Новгородське, що під окупованою Горлівкою. 
   20 липня уночі, близько 00.30, з боку противника було розпочато обстріл по позиціям ВОП «ЛАНЬ». У результаті обстрілу, приблизно о 00.37 молодший сержант Сергій Вікторович Гладкий загинув від ворожої кулі снайпера у голову.
    Тіло юнака у рідний дім було доставлено у супроводі його воєнних побратимів, яким вдалося вижити у тому кривавому бою.
       Батьки, молодший брат, односельці, побратими і  жителі району зі сльозами на очах, з усіма почестями героя України провели Сергія в останню путь, попрощалися з ним навіки. Складаємо щиру молитву за його світлу душу. Не забуваймо про усіх наших славних Героїв, котрі поклали життя на вівтар захисту та збереження нашої держави.
                                     20264801 135092567081415 4194377506333325748 n
 
 
                                Нехай Господь прийме його у Своє Царство.
                                         Вічна слава Героям! Слава Україні!
 
 
                          Ще одна страшна втрата Козельщинського краю
                                                                            DSC03612
 
 
       У  суботу, 1 серпня, у Новій Галещині прощалися з бійцем АТО. 33-річний Руслан Батир у мирному житті був добрим та щирим, доброзичливим та готовим підставити плече кожному, хто потребував його допомоги. Навчався у місцевій Новогалещинській школі. Повернувшись з армії, працював, реалізуючи свій молодечий запал  у різних сферах діяльності. Його останнім місцем роботи був Кременчуцький автозавод.   Але коли військкомат покликав захищати  Вітчизну, не роздумуючи, проміняв тихе, спокійне сімейне життя на суворі будні воїна-захисника. На Схід України потрапив 4 лютого 2015 року.
    Руслан любив життя і багато хотів  встигнути, але занадто рано ворожа куля його обірвала, не давши здійснитися молодим мріям.DSC03619
     31 липня під час обстрілу він отримав смертельне поранення.
    Провести воїна в останній путь зібралося все селище, жителі навколишніх сіл, райцентру, а також  народний депутат України Андрій Река, голова райдержадміністрації Олександр Перепелиця із заступниками, голова районної ради Юрій Марченко, сільські голови, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації. Висловити свої співчуття батькам, дружині, доньці та всім рідним і близьким покійного приїхали й побратими  Руслана, солдати-строковики.
    Мітинг пам’яті на кладовищі відкрив Новогалещинський селищний голова Григорій Гаврилець. Співчуття також   висловили заступник командира дивізіону майор Володимир Анохін, товариш по службі Анатолій Тимчишин, заступник голови обласної ради Володимир Микійчук,  директор місцевої школи Віктор Кіріченко.
    Звертаючись до учасників траурної процесії, вони сказали, що сьогодні усіх тут зібрало велике горе. Загальноукраїнська біда знову прийшла у наш край — ми проводжаємо в останню путь молодого чоловіка, захисника Вітчизни, який загинув смертю хоробрих, відстоюючи цілісність і незалежність рідної України.DSC03638
    На прощання пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка  Руслана Батиря…
    Як кажуть, Бог таки забирає найкращих. Це вже друга страшна втрата Козельщинського краю. І дай, Боже, що  вона була останньою. Нехай усіх обходять стороною  чорні звістки про смерть наших земляків, які беруть уасть у військових діях у зоні АТО.

 

 
 
 
 
 
DSC03125
      
                                                    Він нас усіх закрив собою
 
       18 липня 2015 року стало чорною датою в історії Приліпки. Саме цього дня приліпчани, а з ними і прибулі з усіх куточків нашого району прощалися зі своїм земляком, сином, онуком, учнем, однокласником, товаришем — Антоном Маслієм, який у свої 25 навічно залишився героєм новітньої, неоголошеної війни на Сході України. Шар-гора, яка останні двадцять років, приймала гостей на славнозвісне козацьке свято, сьогодні ридала і стогнала, проводжаючи в останню путь свого славного сина, справжнього нащадка козаків.
Антон Олександрович Маслій народився 8 серпня 1989 року у Приліпці. Навчався у місцевій, Приліпській, а потім — у Хорішківській школі, яку закінчив у 2006 році. Деякий час Антон працював у ПСП «Деметра», а коли юнакові виповнилося 18, він вирішив пов’язати свою долю з військовою службою, підписав контракт і потрапив до Маріуполя.
     …7 червня по всіх засобах масової інформації пролетіла звістка про вибух на прикордонному катері UMS-1000 (BG 22) Маріупольського загону морської охорони, який підірвався на вибуховому пристрої, поставленому бойовиками-сепаратистами. Вибух прогримів під час виходу катера із бухти стоянки загону на патрулювання прибережних вод. У результаті — п’ятеро поранених і двоє загиблих, серед яких і командир  катера, головний старшина Антон Маслій…DSC03113
Після тривалої процедури розпізнання тіло героя нарешті привезли до рідного села для поховання.
     Попрощатися із загиблим прийшли односельці, друзі, однокласники — усі, хто знав Антона. Серед присутніх були голова райдержадміністрації Олександр Перепелиця, голова районної ради Юрій Марченко, депутат обласної ради Олександр Коваленко, представники Комсомольсько-Козельщинського об’єднаного міського віськкомату, керівники та представники трудових колективів району, товариші Антона по службі.
Нелегким був шлях на кладовище, яке розташоване на самій Шар-горі. Важко й довго було підійматися, але ще важче було на серці. Перша смерть військового з нашого району. І не було кому стояти обабіч траурної ходи: практично все село ішло за труною, дорогу якої встеляли живими квітами…
       DSC03140Жалобний мітинг вів Приліпський сільський голова Олексій Домаєв. Згадували Антона найкращими словами і щиро співчували рідним директор місцевої школи Любов Зіненко, голова РДА Олександр Перепелиця, командир військової частини, де проходив службу Антон, Роман Магеря, представник Державної прикордонної служби Юрій Лошак, волонтер військової частини Максим Алєксєєв, учитель Віктор Самойленко. Бойові товариші Антона говорили про нього як про людину, завжди готову прийти на допомогу; патріота, котрий усвідомлював свій військовий обов’язок; друга, який ціною свого життя врятував тих, хто у той трагічний момент був поряд. І дали урочисту обіцянку зробити все, щоб катеру, на якому служив Антон, присвоїли ім’я командира-героя.DSC03134
Козельщинський  край втратив справжнього патріота, юнака, якому доля відміряла так мало. І все, що ми можемо зробити, — це підтримати родичів загиблого у цей нелегкий час. Фермерські господарства району зібрали допомогу сім’ї Масліїв; крім цього, родина постійно перебуватиме під опікою соціальних служб.
     А в наших серцях Антон Маслій завжди залишиться Героєм, захисником, за яким тужить наш край і вся Україна.
     Висловлюємо співчуття рідним та близьким Антона. Плачемо разом із ними. Пам'ять про відданого сина Батьківщини назавжди залишиться у наших серцях та житиме у добрих справах, які залишив він по собі.